ЛУНАТИК, а, ч. Хворий на лунатизм. Ані тіні непевності не було в жаднім його русі..; здавалося, що се лунатик, який ані крихти не почуває величезної небезпеки свойого [свого] положення (Фр., II, 1950, 259); Лунатик, - говорили люди, - прагне бути ближче до місяця (Наука.., 9, 1965, 30); * У порівн. Туманов здригнувся, як лунатик від холодної води (Панч, І, 1956, 146).