Тлумачний словник української мови
КЮВЕТ, у, ч. Водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна. Солдати порозлягались у кюветах, у холодку, сиділи навпочіпки на схилах у затінку, купчились на полотні невеличкими гуртками (Смолич, Мир.., 1958, 402); Артьомов крізь віконце вдивлявся у потоки, що обабіч шляху клекотали в кюветах (Чорн., Потік.., 1956, 194).