Тлумачний словник української мови
КУФАЙКА, и, ж., розм. Те саме, що фуфайка. Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен (Н.-Лев., III, 1956, 268); Вперше після зими скидаю свою ватяну куфайку (Гончар, М. Братусь, 1951, 57).