Тлумачний словник української мови
КУМІВСТВО, а, с. 1. Стосунки між кумами.
2. перен., зневажл. Потурання по службі своїм друзям або родичам на шкоду справі. Кумівство, поблажки, які часто допускають бригадири, дуже шкодять справі (Рад. Укр., 27.I 1961, 5).