Тлумачний словник української мови
КУКСА, и, ж. Залишок покаліченої або ампутованої руки, ноги, пальців. Каліки повистромлювали свої кукси, цебто руки й ноги без пальців (Н.-Лев., IV, 1956, 289); Мусій простяг на світло каганця свою ліву руку, де випиналися дві маленькі кукси з пальців (Кос., Новели, 1962, 86).