КУКЛА, и, ж. 1. розм., заст. Загорнений у ганчірку жований хліб і т. ін., що його використовували замість соски. Вона не своя, коли.. хрещениці не побачить, не почукикає на руках, не погодує з кукли (Мирний, IV, 1956, 68); Знаходить [Катря] житнього хліба жовану куклу, нашвидку піджовує її, пхає дитині в рот (Вас., II, 1959, 349).

2. діал. Згорнуте повісмо льону. Кукла льону, зачепившись за мисник, повисла там, мов русалчине волосся (Коцюб., І, 1955, 30).