КРІВЛЯ1, і, ж., діал. Покрівля. В кінці верхнього бульвару біліє стара каплиця з берізками на крівлі (Тудор, Вибр., 1949, 253).


КРІВЛЯ2, і, ж., діал. Кров (у 1 знач.). Обкипіло серденько Гарячою крівлею (Укр.. лір. пісні, 1958, 377); Чавун і свинець пронизували з шкваром ряди, крушили кістки, обляпували крівлею живих (Стар., Облога.., 1961, 36).