КРОПИЛО, а, с. Зв'язаний докупи жмуток трави, кінського волосу тощо для кроплення свяченою водою під час деяких християнських обрядів. Поміж возами Попи з кропилами пішли (Шевч., І, 1963, 103); Не вмира живая думка, Що душами править, Ні кропило, ні крутило її не задавить (Фр., XIII, 1954, 328); На кріпосному мурі стояв ксьондз і кропив уланів кропилом (Довж., І, 1958, 258).