Тлумачний словник української мови
КРАШАНКА, и, ж. 1. Пофарбоване куряче яйце, призначене для великодніх свят. На великдень, на соломі Против сонця, діти Грались собі крашанками (Шевч., II, 1953, 197); Святки веселії настали. Дівчата хлопців цілували І віддавали крашанки (Рудан., Тв., 1956, 81); Горпина.. роздавала жебракам - кому крашанку, кому шматок проскури (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16).
2. діал. Яйце. - На орляче гніздо в одному місці натрапили,- весело розповідали дівчата. - З крашанками (Гончар, Таврія.., 1957, 150); * У порівн. На його видовжене, мов качина крашанка, обличчя лягає тінь самолюбства (Стельмах, І, 1962, 37)
@ По крашанках пройде і ні одної (жодної) не роздавить; З вареної крашанки курча висидить - про хитру, спритну людину. Хитрий [Лантух], дідько б його вхопив!.. По крашанках пройде і жодної не роздавить (Руд., Остання шабля, 1959, 214); [Клим:] Це він на людях посміхається - хитрий, З вареної крашанки курча висидить (Зар., Антеї, 1962, 71).