Тлумачний словник української мови
КОШІВКА, и, ж., рідко. Те саме, що кошик 1. Чорний мордатий чоловік, як ведмідь зарослий, ухопив здоровенну кошівку з рибою і з натугою поніс її у курінь (Мирний, І, 1949, 104); Совка зазирнув у свою кошівку, поправив у ній захований між огірками та хлібом пакуночок і виглянув з-за куща (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 192).