Тлумачний словник української мови
КОРСЕТ, КЕРСЕТ, а, ч. 1. Широкий пружистий пояс, який носять під сукнею для стягування талії, надання стрункості фігурі. Олеся.. стояла серед кімнати в білих спідницях, в білому корсеті, котрий не сходився на її повному стані (Н.-Лев., III, 1956, 42); // Твердий бандаж для верхньої частини тулуба, що носять при захворюванні або викривленні хребетного стовпа.
2. Те саме, що корсетка. Плахта на їй шовкова, хустка з золотими квітами, з золотою габою.. Корсет зелений з байки або з сукна (Вовчок, І, 1955, 182); Привіз [Сергій] їй усяких гостинців коштовних, не тільки черевики, та й на корсет черкасину (Барв., Опов.., 1902, 204); Стара заметушилась на печі, поправила хустку на голові, обтрусила крейду з свого керсета (Григ., Вибр., 1959, 33).