Тлумачний словник української мови
КОПАНЬ, і, ж., рідко. 1. Те саме, що копанка 1. А як далеко річка, то щоб був колодязь або копань при коші. З них [отара] напивається щоденно (Сл. Гр.).
2. Те саме, що котлован 1. В копані довкола крана юрмився великий натовп (Баш, Вибр., 1948, 35).