КОМИНОК, нка, ч. 1. Зменш. до комин 1. Після вечері.. постелила мати на полу, а під коминком - Давидові (Головко, II, 1957, 23); Спить Лиска. Ніч. А вранці схопилась - та шмиг! - в коминок (Нех., Казки.., 1958, 67).

2. Кімнатна піч із широким отвором для палива та прямим димоходом. І внесло хлоп'я моторне Хмизу та скіпок; От взяли ми й затопили Теплий коминок (Щог., Поезії, 1958, 371); В коминку тріщить і гуде веселий огонь (Фр., VI, 1951, 363).