Тлумачний словник української мови
КОКЛЮШ, у, ч. Гостра заразна, переважно дитяча хвороба, що характеризується приступами конвульсивного кашлю; кашлюк. Коклюш являє собою інфекційну хворобу переважно дитячого віку (Шк. гігієна, 1954, 310); Пройдуть жінки, пригаслі, сумнолиці.. Простука поштаря підковане взуття. Десь захлинеться в коклюші дитя (Бажан, Роки, 1957, 211).