Тлумачний словник української мови
КОВТКИ, ів, мн., діал. Сережки. Приходила і ся [Ганна] сюди.. в намисті і в ковтках (Котл., І, 1952, 73); Вона одягла свій звичайний чорний убір, причесала волосся і вложила маленькі брильянтові ковтки в уха (Фр., VII, 1951, 398).