КОБИЛИЦЯ, і, ж., рідко. 1. Те саме, що кобила 1; лошиця. Він нанявся.. три кобилиці пасти (Сл. Гр.); Немає кобили. Привела вчора лошатко, а сама... Осколок доконав... Пропала кобилиця... (Багмут, Опов., 1959, 109).

2. перев. мн. Те саме, що козла 2. Дівчата обстругували стіни,- які з долу, які з кобилиць угорі (Головко, II, 1957, 98).