КНЯЗІВНА, и, ж., іст. Незаміжня дочка князя (у 1, 2 знач.). - Може, де вгляджу або напитаю таку царівну або князівну, яка мені привиджується у сні (Н.-Лев., IV, 1956, 19); Князівна та закохалася в козака. А князь того не знав, бо якби знав, то і в темницю дочку завдав би... (Гр., II, 1963, 375); Були це: графиня Гагаріна - старша [черниця], і князівна Долгорукова - молодша (Смолич, Мир.., 1958, 112).