Тлумачний словник української мови
КЛЮЧИНА, и, ж. Те саме, що жердина 1. Молодиця.. тягне воду з колодязя... Скрипить і гуде журавель, підіймаючи угору своє півколесо та чималу довбню під напором дебелої руки на ключину (Мирний, III, 1954, 402); Парубки ключин чотири вирубають (Барв., Опов.., 1902, 64); // Жердина, якою притискують солому на скирті або солом'яній покрівлі.