Тлумачний словник української мови
КИП'ЯТОК, тку, ч. Те саме, що окріп. Тільки що Мелашка ступила на поріг, Кайдашиха крикнула так, неначе на неї хто линув кип'ятком (Н.-Лев., II, 1956, 344); Платон заходився готувати вечерю. Нарізав сала, хліба, приніс чайник кип'ятку (Зар., На.. світі, 1967, 132); Якщо часник старий, його ошпарюють кип'ятком і товчуть після того, як з нього збіжить вода (Укр. страви, 1957, 242); * У порівн. Вода шуміла круг дому, мов.. у казані кип'яток (Фр., III, 1950, 433).