Тлумачний словник української мови
КАЦАП, а, ч., заст., розм. Зневажлива назва росіянина. Ярмарок аж кипів.., цокотять перекупки, божаться цигани, лаються кацапи (Вовчок, VI, 1956, 294); Прийшли кацапи обідати, посміялися з неї, хоч вона того й не пойняла (не зрозуміла] (Мирний, І, 1954, 67).