КАРКАС1, а, ч. Металева або дерев'яна основа якої-небудь речі, споруди тощо; кістяк. І хати ще нема. Її прозорий каркас із свіжообтесаних балок ще має вигляд легкого рисунка в голубому повітрі (Довж., Зач. Десна, 1957, 538); Прозорі каркаси майбутніх заводів - як величні степові елінги на горизонті (Ю. Янов., II, 1954, 235); Каркаси більшості теплиць дерев'яні, а рами одинарні, металеві (Колг. Укр., 1, 1959, 44); * Образно. Документальність є не основною стихією роману [Л. Смілянського ] «Поетова молодість», а лише тим каркасом, на якому виростає сюжетна канва, виплітається художня тканина (Літ. Укр., 25.II 1964, 3).


КАРКАС2, а, ч. (Celtis L.). Дерево родини в'язових, що має дуже міцну деревину; залізне, кам'яне дерево. Каркас західний - дерево першої величини. Росте на півдні, у Київській області й північніше (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 80); У графській оранжереї, крім пальм і цитронів, росла туя - дерево життя, дрібнолисте залізне дерево - каркас з острова Сіцілія (Донч., III, 1956, 43).