Тлумачний словник української мови
КАНЯ, і, ж. Хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку; знищує гризунів. Понад поляною все яструби літають, ворони, кані, сороки, галки (Фр., IV, 1950, 52); Поїдають отруйних змій і багато птахів: кондор, орел-змієїд, каня, ворони.. та деякі інші (Визначник земноводних.., 1955, 79); * У порівн. Люди, мов каня, прохали дощу, бо все віщувало голод (Коцюб., II, 1955, 20).