КАЙДАННИК, а, ч. Той, хто закований у кайдани; в'язень. Кайданник... Вічна каторга, вічна неволя... (Гончар, Таврія.., 1957, 618); * У порівн. Мов кайданник, в тісній клітці Соловейко нудьгував (Граб., І, 1959, 585).