ЗУХВАЛЬСТВО, а, с. Те саме, що зухвалість. [Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив - його живцем спечуть на дзиглику залізнім (Л. Укр., II, 1951, 537); Горять [очі] молодечою запальністю і якимсь одчайдушним веселим зухвальством (Шиян, Баланда, 1957, 7); [Ватутін:] На такий маневр німці не підуть, на таке зухвальство здатні тільки ми з вами (Дмит., Драм. тв., 1958, 121).