Тлумачний словник української мови
ЖИЛЕТКА, и, ж. 1. Вид чоловічої одежі без коміра та рукавів, яку одягають під піджак чи інший верхній одяг. Дивлюсь я, на йому синій розстебнутий жупан і жилетка з срібними гудзиками (Н.-Лев., III, 1956, 262); Григорій Сидорович миттю витяг із жилетки товстезного годинника на срібному ланцюжку (Ю. Янов., II, 1954, 113).
2. Вид жіночої одежі без рукавів, яку одягають на блузку або сукню.