ЖАСМИН, у, ч. 1. Чагарник з запашними білими квітами, який вирощують у садах та парках. Обсаджена жасмином стежка вела в нішу вузьких дверей (Чорн., Визвол. земля, 1959, 223); За відчиненим вікном тихо шуміли кущі жасмину (Галан, Гори.., 1956, 6).

2. збірн. Квітки цього чагарника. В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, доповнювали й прикрашали собою букет ніжні троянди (Шиян, Баланда, 1957, 192).