ЖАК, а, ч. 1. Рибальська снасть у вигляді натягнутої на декілька обручів конусоподібної сітки. На вербі сіті рибальські порозвішувано, і жаки, і ятери (Вишня, II, 1956, 369); [Зоря:] Коли у вас, товаришу письменник, більше немає питань, то ми поїдемо жаки трусити (Корн., II, 1955, 215).

@ Битий жак - про бувалу, з досвідом людину. Шавкун - битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами (Мирний, II, 1954, 274).

2. ент. (Таbanus bovinus L.). Велика двокрила муха, комаха, самка якої живиться кров'ю тварин і соком рослин.