ЕФЕС, а, ч. Держак холодної зброї (шаблі, шпаги і т. ін.). Штаб-ротмістр випростався, ствердів, завченим рухом кинув руку на ефес шаблі, вириваючи її з піхов (Стельмах, Хліб.., 1959, 654).