Тлумачний словник української мови
ЕБЕНОВИЙ, а, е. 1. Зробл. з ебенового дерева. Пронісся лязк литавр. Рокочучи відплинув гомін міді. І чорна трость ебенова співа (Бажан, Роки, 1957, 284).
2. у знач. ім. ебенові, вих, мн. (Еbепасеае). Назва родини дводольних тропічних рослин з м'ясистими ягодами та цінною деревиною.
^ Ебенове дерево - цінна деревина з твердим ядром чорного, темно-коричневого, рідше червоного, зеленого, білого кольору, яку дають дерева родини ебенових.