ДРІБУШКИ1, шок, мн. (одн. дрібушка, и, ж.), розм. 1. Тоненькі дрібно заплетені косички. Зовсім переродилася дівчина - панночкою виглядає, і у платті, коси в дрібушки заплетені, платок на шиї... (Мирний, III, 1954, 173); На товстих косах, заплетених в дрібушки, лежав вінок з синіх волошок (Панч, III, 1956, 9).

2. Вид рухів в українських народних танцях, що виконуються дрібними кроками з притупами. Стоячи на місці, виконують [дівчата] «дрібушки»- спочатку дуже легко, а потім поступово збільшуючи силу «притупу» (Збірник укр. нар. танців, 1957, 74).

3. Музика, що виконується в дуже швидкому темпі і під яку легко танцювати дрібними кроками з притупами. Смичок несамовито забігав по струнах; струни аж клацають та цмокають, виводили дрібушку (Мирний, III, 1954, 203); Пливли ніжно романси чудові, гриміли вальси й дрібушки на переміну (Козл., Мандрівники, 1946, 27).


ДРІБУШКИ2, присл., діал. Швидко і часто ступаючи. Перекрутився скільки разів у снігу, зареготався, пішов дрібушки в степ... (Вас., І, 1959, 129); Прийнявши рапорт, генерал з давно приготовленою посмішкою дрібушки зайшов із правого флангу (Панч, І, 1956, 105).