Тлумачний словник української мови
ДРЯПАК, а, ч. 1. Багатолемішне сільськогосподарське знаряддя для підпушування землі. За нею Окуні дають тобі три з половиною десятини, воли-третяки, плуга, дряпак, борону і таку скриню, що пара коней з місця не зрушить (Стельмах, Хліб.., 1959, 547).
2. діал. Зношений віник.