Тлумачний словник української мови
ДРОЖКИ, жок, мн. (рідко одн. дрожка, и, ж.). Невеликий легкий двомісний віз на ресорах. [Колодка:] А ви приїздіть до мене, я собі добрі дрожки купив на ярмарку і не дорого дав; будемо разом кататься (Сам., II, 1958, 167); До стіжка з тягалкою поспішав і голова на дрожках (Ле, Право.., 1957, 21); Біля ганку стояв запряжений у дрожку кінь (Шиян, Гроза.., 1956, 410).