Тлумачний словник української мови
ДРАПІРОВКА, и, ж. 1. Завіса на вікні або на дверях з тканини, зібраної м'якими складками. Убраний [салон] не убого, але й не дуже розкішно, тільки фантастично, без великої симетрії; двері й вікна з драпіровками (Л. Укр., II, 1951, 5); // Спеціально призбирана в складки тканина, що використовується для обгортання, обтягування чого-небудь.
2. Дрібні незапрасовані складки на одязі для оздоблення його. Плаття з драпіровкою.