ДЗИГАРІ, ів, мн., заст. Годинник. - Пізно вже, - каже панич, дивлячись на невеличкі дзигарі (Мирний, III, 1954, 180); Чути було лише, як ритмічно цокають великі дзигарі на стіні біля буфета (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 145); *У порівн. Монотонно і безконечно [гупали слова], наче великі дзигарі рахують хвилі (Коцюб., II, 1955, 131).