ДЕРГА, ДЖЕРГА, и, ж., заст. 1. Товста і груба тканина; рядно, покривало, килим. Він лежав дергою вкритий (Сл. Гр.); На Закарпатті.. виготовляються два типи народних килимарських виробів: шерстяний ворсовий килим «джерга» і килим з рослинним квітковим орнаментом (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 64); *0бразно. Стежка відбігла досить далеко від Черемошу, який глухо стогнав за корчами під своєю джергою з сивої мряки (Фр., IV, 1950, 422).

2. Верхній жіночий одяг у вигляді плахти темного кольору. Ось підвелася одна молодиця у чорній дерзі, підперезана червоною крайкою (Мирний, І, 1954, 345); Співали [дівчата] на вулицях до третіх півнів, зодягнені бідно в полотняні сорочки, в дергах чи плахотках (Цюпа, Три явори, 1958, 88); Кожна окрема частина цього [українського] костюма (джерга, плахта, запаска, спідниця, попередниця, корсетка, намітка та ін.) з'явилась в ужитку не відразу (Думки про театр, 1955, 152).