ГУСИ, ей, мн. 1. Великі водоплавні свійські й дикі птахи з довгою шиєю. Ой крикнули сірі гуси В яру на ставу (Шевч., II, 1953,184); - Ех, шкода! - зітхнув Рудик. - Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі (Коцюб., І, 1955, 199).

2. Масова народна гра.[Мотря:] Парубки гратимуть у довгої лози, у тарана; дівчата - у ворона, у гусей!.. (Кроп., II, 1958, 25).