ГУМЕННИЙ, ного, ч., заст. Прикажчик, що організовував роботу на току поміщика. Ішов [пан] на гумна, де гуменний.. скінчив перегляд худоби, пригнаної з паші (Фр., II, 1950, 104); На току гуменний одлічував снопи для кожного молотника (Н.-Лев., II, 1956, 184); По вечері гуменний їх [сліпців] спитав, чи хочуть вони сьогодні грати (Бурл., О. Вересай, 1959, 85).