Тлумачний словник української мови
ГРУБКА, и, ж. Зменш. до груба. Вчора привезли для мене з Неаполя керосинову грубку (Коцюб., III, 1956, 408); Ганна і Катерина ще довго сиділи біля теплої грубки та мріяли про краще життя (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40).