Тлумачний словник української мови
ГРУБА, и, ж. Піч, що служить для опалювання приміщення. Стара пані цілу зиму топила в грубах полотном, що лишилось ще од панщини... (Коцюб., II, 1955, 18); Тут .. краще годували, а взимку можна було іноді погрітися біля гаряче напаленої груби (Тулуб, Людолови, І, 1957, 89).