ГЛЕК, а, ч. 1. Висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині. Є в глеку молоко, та голова не влазить (Укр.. присл..., 1955, 280); [Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу... (Корн., II, 1955, 192).

@ Глек розбити -посваритися. [Омелько:] Нічого не розберу. Бачу тілько, що Варка з Гнатом глек розбили (К.-Карий, І, 1960, 271); - Ми колись побраталися. А потім.. наче розбили глек (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 69).

2. Сорт груш народної селекції. Глек. Чудовий місцевий літній сорт [груш], поширений у Вінницькій та Хмельницькій областях, переважно в присадибних насадженнях (Озелен. колг. села, 1955, 86).