Тлумачний словник української мови
ГИЛКА, и, ж. Давня народна гра в м'яч. - Що було набігаєшся, нагуляєшся з хлопцями по тих горах, долинах в гилки, в довгої лози! (Н.-Лев., І, 1956, 55); Також дуже корисна [для дітей].. гра «гилка» (Шк. гігієна, 1954, 252).