ГВІЗДОК, дка, ч. Зменш. до гвоздь 1. Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, - Присилай же гвіздки Забить домовину! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 156); Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (Гончар, Таврія.., 1957, 678); * У порівн. Сказав, як гвіздком прибив (Номис, 1864, № 12909).