ГАСПИД, АСПИД, а, ч. Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. Несамовито загарчав гаспид... (Вовчок, VI, 1956, 272); - Ти, шайтан турецький,.. антантин попихач, самого гаспида внук і всього світу й підсвіту блазень (Гончар, II, 1959, 52); // Уживається як лайливе слово. - Гармати у цих гаспидів добрі, здорові, - з нашого добра накували (Стар., Облога.., 1961, 52); [Колос:] Знову почало з неба сипати. [Ад'ютант:] Час би перестати. [Колос:] Щоб літаки на моїх коней накинулись?.. - Ах ти, гаспиде! (Корн., II, 1955, 36); Царю проклятий, лукавий. Аспиде неситий! Що ти зробив з козаками? (Шевч., І, 1951, 250).

@ Гаспид їх знає - хто його знає. - Чого ж се так припало? - пита Пріська. - Гаспид їх знає! (Мирний, III, 1954, 13); Де в гаспида - де. - І де вона, в гаспида, взялася в корчмі? (Н.-Лев., II, 1956, 16); До гаспида - дуже багато. - Та й перебрав же, вражий син, до гаспида грошей (Кв.-Осн., II, 1956, 244); Якого гаспида?; На якого гаспида? - чому, навіщо. [Xведір:] Ну, і якого ми гаспида оцими глухими улицями швендяємо? (Мирний, V, 1955, 212).