Тлумачний словник української мови
ГАРУС, у, ч. 1. Кручена (сукана) кольорова шерстяна пряжа. На столах, на канапі лежали всякі штуки, повиплітувані.. з гарусу (Н.-Лев., І, 1956, 200); Нарешті, виймав [Гнат] з кишені якогось гарусом вишитого очіпка і урочистим рухом дарував напівсонній од його розмов жінці (Стельмах, Хліб.., 1959, 74)
2. Бавовняна тканина, схожа на шерстяну.