ГАПЛИК, а, ч. Металева зачіпка, що пришивається проти петлі до одягу, і служить застібкою. Підвів мене до дзеркала; дивлюсь: козакин мій защепнутий на всі гаплики (Стор., І, 1957, 120); Ганна тільки ахнула, потім, розвісивши біля груби одежу, взялась пришивати до кожушка гаплики (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 41).

@ Пришити гаплик - зауважити в'їдливо, дошкульно; Утяти (утнути) до гапликів - зробити, сказати що-небудь не до речі, невчасно, не до ладу. [Тетяна:] Гарно, гарно [співав], нічого сказати. [Михайло:] Утяв до гапликів! [Тетяна:] Аж пальці знати (Котл., II, 1953, 63); - Наш дяк більше б годився для тієї ролі тореадора, -говорила Ватя. - О, сей утнув би до гапликів, нема що й казати, - говорив Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 100).