ВІДХІДНИК1, а, ч., іст. Селянин, який тимчасово йшов із села на заробітки. У першій половині XIX ст. частина піших селян, бездомників і городників Правобережної України, лишаючись кріпаками, перетворювалась на.. робітників-відхідників (Укр. іст. ж., 4, 1960, 43).


ВІДХІДНИК2, а, ч., анат. Анальний отвір прямої кишки; задній прохід.