ВОРВАНЬ, і, ж., заст. Жир, який добувають з морських тварин (китів, тюленів і т. ін.) та риб. Насилу добрався він, лавіруючи між кригою, до Югорського Шару, де взяв ворвань та рибу (Видатні вітч. географи.., 1954, 100).