Тлумачний словник української мови
ВИКИДАЙЛО, а, ч., розм., заст. Про служника в шинку, будинку розпусти, який виводив, виштовхував п'яних. Вітала там їх кругла паніматка, Співала скрипка "Добрий вечір" їм, - І навіть викидайло Гарасим До паничів прихильно усміхався (Рильський, II, 1956, 38).