ВИБАЛОК, лка, ч. Невелика балка. У глибоких вибалках, де було затишніше, підгодували коней (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 796); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками (Сміл., Сашко, 1954, 14).