ВАТАГ, а, ч. 1. Той, хто керує ватагою; ватажок. Попереду молодий ватаг На воронім коні грає (Чуб., V, 1874, 1052).

2. Старший чабан. Згадуються йому оповідання вівчарського ватага (Сміл., Сад, 1952, 259).